ЗАМОВЛЕННЯ приймаємо
Пн.-Пт.: 08.00 -19.00

Чому вони необхідні?

В останні роки організм тварин піддається впливу цілого комплексу несприятливих факторів, що впливають на нормальне функціонування основних систем життєдіяльності. З одного боку, вплив погіршення екологічної обстановки, збільшення кількості стресових ситуацій, а з іншого - масове безконтрольне застосування хіміотерапевтичних препаратів, в тому числі антибіотиків. У зв'язку з цим виникли питання про способи конструювання і відновлення оптимальної мікрофлори, тобто мікроекології і ендоекології макроорганізму.

Пробіотики

живі мікроорганізми, які при введенні в адекватній кількості, надають позитивний ефект на здоров'я господаря. Пробіотики впливають на шлунково-кишкову екосистему стимулюючи імунні механізми слизової оболонки і неімунні механізми через антагонізм/суперництво з потенційними патогенами.

Пребіотики

речовини що не всмоктуються, які мають позитивний фізіологічний ефект на господаря, селективно стимулюючи необхідне зростання чи активність кишкової мікрофлори. Пребіотики впливають на кишкову флору за рахунок збільшення числа корисних анаеробних бактерій і зменшенням популяції потенційно патогенних мікроорганізмів.

Синбіотики

продукти, що містять пробіотики і пребіотики.

Шлунково-кишковий тракт ссавців являє собою складне, різноманітне, динамічне співтовариство патогенних і непатогенних бактерій. Проведено потужні дослідження, центром уваги яких є механізми впливу патогенних бактерій на функції кишечника і, як наслідок, розвиток захворювань. Однак, останнім часом, увага фокусується на непатогенних мікроорганізмах і шляхах, якими вони можуть надавати сприятливий вплив на носія. Первісне заселення кишечника новонароджених відбувається за рахунок материнської вагінальної та фекальної бактеріальної флори. Первинна мікрофлора має високий відновлюючий потенціал і включає такі види, як ентеробактерії, стрептококи і стафілококи. Ці бактерії метаболізують кисень, сприяючи росту анаеробних бактерій, включаючи Lactobacilli і Bifidobacteria. Сучасне визначення пробіотиків наступне: «це препарат або продукт, що містить життєздатні, загальновідомі мікроорганізми (Bacillus subtilis) в достатній кількості, які замінюють мікрофлору в організмі носія і таким чином, сприятливо впливають на здоров'я носія».

Пробіотики розраховані на допомогу організму тварини, природним шляхом. Деякі пробіотики використовуються для профілактики розвитку діареї, викликаної застосуванням антибіотиків, або як частина комплексного лікування дисбіозу, викликаного антибіотиками. У проведених дослідженнях були показані різні ефекти пробіотиків при багатьох шлунково-кишкових та екстракишкових порушеннях, включаючи запальну хвороба кишечника (ЗХК), синдром подразненого кишківника (СПК), вагінальні інфекції та розлади імунітету. Також деякі пробіотики були досліджені щодо ефекту при атопічній екземі, аутоімунних захворюваннях, панкреатитах і гепатопатії. В цілому, найбільш сильні докази ефективності пробіотиків пов'язані з їх використанням для покращення функціонування кишківника і стимулювання імунної системи.

Пробіотики сконструйовані за здатністю штамів продукувати біологічно активні речовини - вітаміни, амінокислоти, антитоксини і т.д. При створенні пробіотичних препаратів відбираються штами, випробувані на симбіотичність і стійкість до виживання в несприятливих умовах.

Одним з найбільш привабливих мікроорганізмів для створення пробіотичних препаратів є Bacillus subtilis. Бактеріям цього виду притаманна здатність продукувати біологічно активні речовини:

  • речовини, що пригнічують розвиток патогенних бактерій - органічні кислоти і природні антибіотики;
  • чинники, що підвищують біодоступність поживних речовин - гідролітичні ферменти і поверхнево-активні речовини;
  • незамінні компоненти раціону - вітаміни і амінокислоти.

Механізми дії пробіотиків (Probiotic therapy in small animal practice, Debra L. Zoran, DVM, PhD, DACVIM-SAIM)

Пробіотики блокують дію кишкових бактерій

Було встановлено, що пробіотики можуть стати сполучною ланкою в збереженні ШК мікробного балансу двома шляхами: продукуванням антибактеріальних речовин, таких як бактеріоцини (приклад: лантибіотики) та кислоти (оцтова, молочна, пропіонова), і придушенням прикріплення патогенів і токсинів до епітелію кишечника. Ряд штамів Lactobacilli і Bifidobacteria здатні знижувати процес прикріплення як патогенів так і їх токсинів до епітелію, а також можуть діяти на патогенні бактерії навіть якщо патогенні вже перебували у взаємодії з епітеліальними клітинами ще до початку лікування пробіотиком. Одним з механізмів прікріпленія патогенних бактерій до епітелію кишечника є взаємодія між бактеріальними лектинами та вуглеводними радикалами (частками) молекул глюкоконьюгата рецепторів на поверхні клітини.

Пробіотики регулюють імунні реакції на слизовій кишечника

Як дослідження in vitro так і in vivo демонструють дію пробіотиків на імунні функції носія, включаючи посилення регулювання імунної функції, яка може поліпшити здатність опору інфекціям або ж придушення зростання новоутворень; послаблення імунної функції, що дозволяє профілактувати виникнення алергій та запалення кишечника.

  • Посилення вродженого імунітету носія. Пробіотики мають потенціал стимулювання вродженого імунітету і його відповіді на мікроорганізми і харчові антигени, нові для організму носія, за допомогою наступних механізмів. Кишкові дендритні клітини здатні утримувати коменсальні бактерії, завдяки селективному активуванню В-лімфоцитів на продукуванню імуноглобуліну А, для зменшення проникливості слизової. Дендритні клітини, котрі переносять коменсали, обмежені лімфоїдними тканинами слизової кишечника і, таким чином, запобігають системній імунній відповіді.
  • Модулювання патоген-індукованих запальних реакцій. Вроджені захисні сили носія повинні модулювати реакції відповідно до рівня загроз від даного патогенна. Якщо відповідна реакція дуже слабка, інфекція може не виявлятися і носій виявляється схильним системної інфекції. Однак, якщо вона занадто сильна, то в результаті виникає надмірне пошкодження тканин. Механізм захисту пробиотиком від патоген-індукованого пошкодження і запалення, полягає в модуляції рівноваги про- і антизапального вироблення цитокіну.
  •  Підвищення вироблення протизапального цитокіну. Пробіотики можуть стимулювати дендритні клітини на виробництво протизапальних цитокінів, включаючи IL-10, які пригнічують реакцію Th1. Але, роль вироблення IL-10 в профілактиці пробіотиками реакції Th1 спірна, і може здійснюватися як через залежні IL-10 так і не залежні механізми.
  • Пригнечення вироблення прозапальних цитокінів. Відомо, що такі пробіотики, як LGG інгібують ліпополисахарид і Helicobacter pyroli, стимульовані виробницвом TNF муріновими макрофагами. Крім того, LGG-стандартні клітини живильного середовища знижують вироблення TNF в макрофагах, вказуючи на те, що розчинні молекули, що виділяються LGG, підсилюють імунно-регуляторну роль.
  • Повне управління імунною реакцією носія для захисту від інфекції. Пробіотики і коменсальна мікрофлора може регулювати баланс між про- і антизапальними реакціями слизової, тим самим керуючи кишковим гомеостазом. Пробіотики сприяють цій важливій функції шляхом стимулювання імуннологічних функцій носія, включаючи Th-1 реакції, активуванням дендритних клітин спрямованих на Т-клітини.
  • Диференціальне активування TLR пробіотиками в імунних клітинах. Серйозному розгляду в будь-яких терапевтичних дослідженнях підлягає стимулювання різними пробіотиками певних TLR на клітини носія. Пробіотичний мікроорганізм на молекулярному рівні подібний патогенній бактерії, але, тим не менш, пробіотики, в нормі, не викликають запальну реакцію. Виявляється, що пробіотики можуть як підвищувати так і знижувати ступінь регулювання імунними реакціями, і регульовані TLR сигнальні шляхи є одним з механізмів прояву імунно-регуляторної активності.

Пробіотики регулюють функції епітеліальних клітин кишечника

Наукові дані свідчать, що пробіотичний мікроорганізм стимулює захисну відповідь епітелію кишечника, включаючи відновлення пошкодженого епітеліального бар'єру (Zyrek 2007), вироблення антибактеріальних речовин і захисних протеїнів клітин (Tao 2006), і запобігання апоптозу епітеліальних клітин кишечника, викликаного цитокінами (Yan 2002). Багато з цих реакцій є результатом стимулювання пробіотиком специфічних міжклітинних сигнальних шляхів в епітелії кишківника.

Препарат ВетаВіт отримують шляхом культивування штаму Bacillus subtilis 44-р. Являє собою висушену культуру сінної палички. В 1 г препарату міститься не менше 5 млрд. життєздатних клітин. В ході рабдомізованих клінічних досліджень встановлено, що ВетаВіт в повній мірі відповідає перерахованих вище позитивним ефектам і вимогам.

Використання препарату, разом з професійними консультаціями фахівців дозволяє нормалізувати процеси перетравліванія і всмоктування в кишківнику, поліпшити здатість організму опиратися впливу несприятливих факторів, в тому числі збудників захворювань, коригувати реакції імунітету як при низькомій імунній відповіді, так і при алергіях і аутоімунних захворюваннях, полегшити лікування різних інтоксикацій, стимулювати обмін вітамінів і мінералів, поліпшити засвоюваність поживних речовин, профілактувати виникнення новоутворень або ж перешкоджати росту новоутворень, покращувати здатність опору інфекціям; профілактувати ослаблення імунної функції, профілактувати виникнення алергій і запалень шлунково-кишкового тракту в цілому.